6. 03.
Урок української
літератури
Тема: Оксана
Сенатович «Малий Віз»
Урок, на мою
думку, пройшов непогано, було досить цікаво. До складання конспекту я
поставилася з усією відповідальністю, що в мене є, так сказати, «вклала душу». Після
уроку деякі учні підходили, дякували за урок та казали, що їм сподобалось. Це
було дуже приємно.
АЛЕ. Є дещо, що
мені самій не дуже сподобалося.
1. Я зрозуміла,
що уроки української літератури мені вести важче, ніж російської. Іноді
хочеться так багато сказати, що не можу підібрати українські слова, переходжу,
сама того не помічаючи, на якийсь дивний суржик, що, звичайно, для вчителя
недопустимо (наприклад, після уроку подруга зауважила, що я казала «костер» замість багаття).
2. Цей урок я
проводила в середу, і в той же день давала класну годину. Останній конспект,
який я робила, був саме конспект класної години, і мої думки були всі в ньому. Налаштуватися
на українську літературу після «години акторської майстерності» було трохи
важко, і як вчителі можуть проводити 7 уроків на день??
3. З цих двох
причин витікає третя – урок пройшов у досить повільному темпі. Працювати мені
треба було більш швидше, активніше. Звичайно, хотілося вислухати усіх, побільше
поміркувати, але якщо б я задала більш швидкий темп, то встигли більше.
Ну а взагалі все
було непогано) Хоча казка при першому прочитанні здалася не дуже цікавою, але розбирати
її з дітьми мені сподобалося)