Перші уроки - "33 нещастя"

11.11.13. - перші уроки у 5-А класі.
Нижче подані конспекти (конспект з української літератури - розгорнутий)

Укр.мова 11.11.13.
Презентація (укр.мова, 11.11.13.)

Укр. літ. 11.11.13.
Презентація (укр.літ. 11.11.13.)

РЕФЛЕКСІЯ

1. Урок мови (розвитку зв’язного мовлення).
Тема - "Переклад російської мови на українську. Ліс восени». Перед собою ставила наступні цілі:

• навчати учнів вільно орієнтуватися в російській і українській мовах;
• виховувати старанність в навчанні;
• прищеплювати любов до природи.

На мою думку, цілі не були повністю реалізовані.
І взагалі, до цього уроку якнайкраще підходить назва "33 нещастя"
Усе почалось з того, що перед першим уроком, знайомством з класом  розхвилювалась, а велика кількість спостерігачів аж ніяк не надала впевненості.
Перерви короткі - за 5 хвилин не встигла підключити техніку, прийшлося цим займатися ще на початку уроку, добре, що вчитель допомогла. А ще в тому кабінеті, де мусив пройти мій урок, поректора немає - вчителька підключає комп'ютер прямо до телевізору (непогана така плазма). Але ж уявіть - розпочався урок, я знайомлюсь з учнями (точніше намаюсь, бо увімкнули телевізор, щоб підключити його до ноутбука, і діти вже не зі мною, вони усі в телевізорі, слухають "Готувати легко" з ким-то там!), говорю тему - а її ж треба ще записати, бо техніка все не працює, а я сподівалася тільки на слайд з презентації. Тож починю писати, клянучи свій поганий почерк, який, до слова, на дошці ще гірше. Але що там почерк! Найстрашніше не це, - а те, що в кінці уроку, стираючи з дошки, я помічаю, що написала "КлаССна робота". Від сорому захотілося самою стати дошкою.
Але і це ще не все. Уявляємо далі. Я веду урок розвитку ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. Одна з моїх цілей - навчати учнів вільно орієнтуватися в російській і українській мовах. А я замість цього, через хвилювання почала дуже швидко говорити, і не гарною літературною мовою, а якимось суржиком...
Коротше кажучи, ці 20-25 хвилин уроку, поки діти не стали писати переказ, здалися мені майже самими довгими  моєму житті. Як добре, що це все позаду, а вчителька виявилась розуміючою людиною і підтримала мене!
P.S. Милі дівчата, правда, теж підтримали мене, сказали, що це все було не так погано, як я собі уявляю;)

2. Урок літератури.
Тема - «Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон».

 Мета:

·         навчити учнів визначати основні риси характеру дійових осіб твору, аналізувати їхню поведінку, розвивати навички висловлення особистого ставлення до зображуваного, проведення аналогії із сучасним життям, закріпити з учнями специфіку віршованої мови художніх творів;

·         розвивати здібності п’ятикласників: увагу, пам’ять, аналітично-творчі вміння, критичне й асоціативне мислення, прищеплювати інтерес до літературної казки;

·         виховувати позитивні риси характеру, прагнення робити добро,  сприяти усвідомленню значення для людини оптимістичного погляду на світ.

 Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 Структура уроку відповідала його типу, поставлені цілі були реалізовані завдяки таким методам і прийомам, як метод творчого читання, слово вчителя, робота з підручником, репродуктивна бесіда, мікрофон.

Протягом уроку діти були зацікавлені, активні, але іноді навіть дуже активні (пару раз прийшлось підвищити голос і, навіть, підняти клас) - 30 маленьких 5-класників на одну розгублену студентку-практикантку це вам не жарти.

Але уроком задоволена - діти мені сподобались, я, сподіваюсь, їм також, отже, будемо співпрацювати!